Переступити межу

Чоловік не плаче і не сміється. За чоловіка плаче і сміється його жінка. Або його гітара. За цим нескладним правилом і жила вся Північна Америка у середині сорокових.

Тому і не дивно, що вправний чоловік із гітарою був таким популярним на кожному великому зібранні в Америці. Та американці – публіка вередлива. І приймала за свого далеко не кожного хлопця з гітарою.

А Джоні Кеша приймала. Простого хлопця із Арканзасу, що після служби у армії, одруження та невдалої кар’єри комівояжером раптово став зіркою кантрі. Спочатку в своєму штаті, а далі по всій країні.

Він збирав стадіони, від нього шаленіли жінки. Джонні активно пускався берега, багато пив, вживав наркотики, балагурив.

Та поряд із цим безмежно страждав. Від непозділеного кохання до солістки у власному гурті.

Десять років поневірянь Джонні закінчились арештом, лікуванням від кількох залежностей, втратою сім’ї та кар’єри.

Та він це зробив. Укотре переступив межу і сам себе витяг з болота загально забуття. А ще одружився із Джун, неприступною солісткою з власного гурту.

Байоптікл “Переступити межу” (eng – Walk the line) – хороше кіно для розумних людей.

Як завжди, тільки кращі із кращих фільмів за хештегом ‪#‎розумнекіно

http://www.imdb.com/title/tt0358273/

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *