У гонитві за щастям

Що значить, бути хорошим татом? Купувати дитині потрібні речі, їжу та одяг, забезпечувати гідне життя? А може, обов’язково відвідувати всі події дитини та розділяти із нею час? Хто зна. Особливо, коли ти – батько-одинак, який не має житла, грошей та поваги до себе. Натомість в тебе є п’ятирічний син і ти щосили прагнеш зробити так, аби дитина росла щасливою.

У 1981 році в Сан-Франциско жила маленька сім’я: Кріс і Лінда Гарднер та їх маленький син Крістофер. І Кріс, і Лінда працюють на безперспективних роботах, тож сім’я живе у вкрай скрутних обставинах. Кріс розповсюджує переносні медичні сканери, які занадто дорогі для більшості лікарів. Лінда працює в пральні готелю і не може розраховувати на підвищення.

Рахунки накопичуються і Лінда не витримує. Вона залишає чоловіка та переїжджає до Нью-Йорку, щоб знайти кращу роботу. На вимогу Кріса п’ятирічний син залишається з батьком. Становище Кріса стає все більш нестерпним: грошей нема, продажі не йдуть, їх виселяють з дому. Волею випадку Кріс влаштувався стажистом в брокерську фірму. Він має якось вчитися, не отримуючи доходів, утримувати себе та сина, а ще змагатися за можливу посаду з двадцятьма не менш активними конкурентами. А тим часом Кріс та його син опинилися просто на вулиці з двома валізами та костюмом в чохлі.

В основі фільму «У гонитві за щастям» (eng –  The Pursuit of Happyness) лежить реальна історія життя біржового брокера Кріса Гарднера. І вся ідея фільму зводиться до фрази, яку головний герой говорить власному сину: «Якщо у тебе є мрія, ти повинен захистити її. Люди, які самі не можуть нічого зробити, казатимуть, що тобі це не під силу. Хочеш чогось? Іди і досягни цього. Крапка».

Фільм – це, по суті, історія успіху. Але стрічка зовсім не про успіх. Вона про біль, перешкоди й зневіру, які чекають на кожного, хто вирішив чогось досягти. Фільм про нерозуміння і горе. Ця кінострічка – відро холодної води, яке приведе до тями усіх, хто чомусь вирішив, що його життя надто складне.

Подивіться цю стрічку, якщо вистачить духу заглянути в очі справжньому відчаю.

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *