Где моя бабушка?

По грязным от растаявшего снега ступенькам в маршрутку быстро вбежала девочка. Не видя никого конкретно, она перебегала от пассажира к пассажиру, тыкалась в них меховой шапкой, водила по заплаканному лицу мокрыми варежками и громко кричала: – Бабушка! Где моя бабушка? Пассажиры ошарашено смотрели не пятилетнего ребенка, некоторые беспомощно разводили руками. Пока кто то один не…

Continue Reading

Безсонні ночі

Тої ночі Він вперше пішов до повії. Їхав нічним автобусом, далі блукав нічим містом. Вздовж потомлених ліхтарів, попід похмурими будинками, прямісенько до споруди з зубатим фасадом. Там розшукав дзвінок з грайливо наліпленим сердечком і задзвонив. За мить відчинили, і Він увійшов до напівтемної вітальні. По її стінах вже вишикувались звабливо дівчата. Високі й низеньки, біляві…

Continue Reading

Когда тебе рады

– Поспеши родной, поспеши, – женщина за пятдесят в форменной юбке и смешном обруче в розочках поверх волос в гульке участливо тянет руку каждому, кто бежит к дальнему вагону запоздалого полуночного поезда. Люди пыхтят, тянут баулы, отпускают провожатых, толкаются в коридоре. Каждый хочет как можно быстрее юркнуть в свое купе и завалиться спать до самого…

Continue Reading

ФОТАТИ. МРІЯТИ. ПЕРЕМАГАТИ СЕБЕ

Один рік та один місяць тому я вирішив всерйоз зайнятись фотографією. Ну як всерйоз. Фотав то я давно і фотав багато. Але відчував, що не дуже вдало, не завжди доречне та не зовсім тим, що потрібно. Так і зустрівся з Sergey Sineok, фотокурси якого і закінчив. Сподобалось дуже, тож вирішив повторити, але вже на курсах…

Continue Reading

Консенсус

– Главное, не брать эту картошку фри. Она, блядь, опасная, как и эти все майонезы тяжелые, – процедил в сигарету в зубах плотный мужчина лет сорока и увел за рукав такого же спутника, уже заходящего в двери Макдональдса. – Так, а что есть, Колян? Я ж без жратвы не могу, мне работать еще, – спутник…

Continue Reading

Шанс стати Францією

Ми ще далеко не Франція. Хоч наших скоробагатьків там і багато. Вони теж їздять на Порше, вдягаються у Лафайєт, носять Луї Ветон, мають апартаменти у Ніці. Як і багато багатих французів. Та ми так далеко не Франція. В нас потяги їдутьп о сорок на годину, в туалетах можна хіба що мочити москалів, а лікувати безпечно…

Continue Reading

Вкус настоящей жизни

По маленькому залу рядовой забегаловки разносился приятный запах. Вкусно пахнет борщом, сочно шипит мясо, наваристо булькает компот. Каждого, кто открывает двери, встречает улыбка и пожелания добра. Каждого, кто заканчивает, спрашивают о качестве только что съеденного обеда. Видно, что клиентам тут рады, людей однозначно ценят. Те сидят за маленькими столиками, плотно натыканными по небольшому залу. Обычные…

Continue Reading

Из-за квартиры

Киев, кафе. За столиком две барышни гламурного вида  Секретничают: – Меня в понедельник следователь вызывает. Судить меня хотят. – Что ж такое? Украла чего? – Да, колбасу из Ашана. – Чего? И на много? – Да на шестьсот гривен, вроде. Судить меня будут. – Да не будут. Там же сумма маленькая. А на кой тебе…

Continue Reading

Як саме влада вихолощує е-декларування?

Follow the money – кажуть відомі розвідувачі світу. Слідкуй, кому вигідно, і знатимеш, хто зриває е-декларування – додам вже від себе. А кому вигідно зірвати, в принципі, відомо. Багатостраждальне декларування майна, статків та видатків чиновників у електронній формі іде із дуже великим скрипом. Протягом останнього місяця чого тільки ми не набачились: міжнародна організація ПРООН, яка…

Continue Reading

ЧОМУ СКАСУВАННЯ СТИПЕНДІЙ Є ПОПУЛІЗМОМ?

В Фейсбуку триває активна дискусія, чому це так добре скасувати стипендії в вишах. Аргументи наводяться три: 1. Країна не може собі дозволити таку велику кількість вишів, які фінансуються з її податків (побачив в Андрія Марусова). 2. Неприпустимим марнотрацтвом є платити стипендії спудеям, які ледве вчаться, а потім не модуть знайти роботу за профілем (побачив в…

Continue Reading