#Моямузика

Коли мені було шістнадцять, більшість ходила з волкманами. Чи іншими компактними плеєрами, у яких затирали до дір власні касети. Касети я мав, а от плеєр – ні. У перші теплі дні травня зважився та пішов на ринок. Пішки, десь з п’ять кілометрів. Аби купити в торговця у металевій «ракушці» радіо на батарейці, з кліпсою на…

Continue Reading

Только на них и надёжа

Она встала вместе с воскресным солнцем, когда дом еще спал. Красный расплавленный диск нехотя поднимался над крышами ближайших домов, медленно окрашивая металл в цвет ржавчины, оживляя пустые глазницы запыленных окон. Все было готово уже через полчаса: ячменная каша, кости из супнабора, таблетки от паразитов. Шаркая, она вышла в пустынный двор и медленно побрела в дальний…

Continue Reading

ПРОСТО НАЧАТЬ ЛЮБИТЬ

Не любить легко. Особенно в большом городе, где никто никого не знает. Не ждёт. Тебя постоянно толкают, ты постоянно толкаешь. Окатили грязью из лужи, вывалил злость в метро. Не любить привычно. Не ненавидеть, именно не любить. Чувствовать локоть другого. И сразу под дых. Потому что вершина. Или конец. Видеть в других манекены. Чувствовать в глазах…

Continue Reading

Аромат щастя

В яскравому сонці березня мружиться усміхнений хлопчик. Розлігся  пластом на лавці міського сквера та уявляє себе котом. Повільно потягується, перекочується з боку на бік, мов той колобок у печі.  Хитро та водночас відкрито поглядає на людей навколо, а особливо на бабцю з граблями. Та разом з напарницею заходились з самого ранку прибирати той сквер. Така…

Continue Reading

Жінки на шпецері

Дві жіночки, трохи підтоптані довгим життям, говорять про третю. Що та, тільки стало тепліше, вдяглася вельможно та почимчикувала на шпецер. Так і говорять: вельможно та шпецер. Тоді сіли в один тролейбус і покотили у власних справвх.  В тролейбусі вільних два місця поруч. Вільні не довго, бо всілася молода мама, а з нею й дитина років…

Continue Reading

Закону тут не місце

Мешканці маленького курортного містечка втомились від корупції та беззаконня влади, Тож чи не одноголосно обрали собі нового мера, чесного настільки, що досі не бачив ніхто в місті. Новообраний голова дає слово боротися з усім, що протирічить закону, для чого масово поширює власну передвиборчу програму із конкретним планом дій. Народ це палко підтримує, адже мер обіцяє…

Continue Reading

Родина за хвилину

Коли все розпочалось, була ейфорія. Іскрилися очі, сяяли посмішки, а повітря навколо пахло любов’ю та порозумінням. Та вже за деякий час їм почало розвиднюватись. Так вони зрозуміли, що все це доволі складно. І що таки поспішили, коли вирішили так кардинально змінити власні життя. Вона перша його попрохала, аби все закінчилось. Він не став опиратись і…

Continue Reading

Вусань на колінах

– Так, хватить бухать. Чуєш? Федьку, чуєш, хватить бухать, – жінка невизначеного віку за тридцять погрозливо та водночас лагідно позирала звисока на невеличкого чоловічка в кепці та при чорнявих вусах. Тими густими вусами той періодично тикався у розкішний бюст супутниці, підстрибуючи та погойдуючись разом з тролейбусом в русі. – Та я шо, я же канєшна…

Continue Reading

Щастя

Щастя – витягнути із кишені жмут зім’ятого дрібку і тоді зрозуміти, що вдосталь на маргариту. А потім іти вдвох, тримаючи разом піцу. Відчувати тепло крізь коробку, мружитись у весняному сонці. Щастя – їсти ту піцу разом. Вдивлятись у рідні очі, сміятись з замурзаного обличчя. А потім витирати руки, масні губи і щоки. Милий ніс-задираку.Куцим шматком…

Continue Reading

В місто прийшла весна

Вони всілися на найближчу до магазина лавочку. Насичено зелену, як колір листви десь у травні. Всілись з ногами, весело виставили на лавку дві пляшки простого пива, піцу в коробці та ще цигарки. Неспішно витягнули по одній, по черзі чиркнули кресалом запальнички і затяглися. Довго тримаючи дим десь всередині грудей.  Сонце визирнуло з-за одинокої хмарки й…

Continue Reading