Велосипедна (не)залежність

За що так люблю велосипед? За карколомні спуски на швидкості за шістдесят та часті виснажуючи підйоми, у які геть розганяєш себе в десять км на годину. За гарну й яскраву форму, яка приємно лягає на тіло, і за наскрізь просічені потом велотруси наприкінці кожного тренування. За міць у руках, що розслаблено тримають кермо та слизьку…

Continue Reading

ПРОСТО НАЧАТЬ ЛЮБИТЬ

Не любить легко. Особенно в большом городе, где никто никого не знает. Не ждёт. Тебя постоянно толкают, ты постоянно толкаешь. Окатили грязью из лужи, вывалил злость в метро. Не любить привычно. Не ненавидеть, именно не любить. Чувствовать локоть другого. И сразу под дых. Потому что вершина. Или конец. Видеть в других манекены. Чувствовать в глазах…

Continue Reading

Паркани

Він ще в чотирнадцять пішов з дому. Фактично, його  вигнав власний же батько.  Щоб якось вижити, почав красти. В сімнадцять крав вже на себе та дівчину, яку покохав. Зрештою, ще й на їх новородженого  сина.  Потім випадково когось убив. Так і потрапив в тюрму на довгі п‘ятнадцять років. Ясно, що дружина від нього пішла разом…

Continue Reading

Дождь пах мятным чаем

Дождь пах мятным чаем, когда она не пришла. На столе маленькой кухни стоял полный заварник, в искусственном свете лампы поблескивали две чистые чашки и ободок мобильного. Тоненькая стрелка на часах при входе быстро меряла круг, постоянно увлекая за собою стрелку побольше. Та двигалась неохотно, видно, сил у нее за день поубавилось. Но все же она…

Continue Reading

Епітафія

Я очікував більшого, як ще очікував. А просив значно меншого, ніж не просив. Та воно закінчилося не розпочавшися. Розчинилось потроху в буденності див. Не хотів та воно усе якось хотілося. Не брехав, бо вже, з рештою, нащо брехать? Тільки знав, що усе воно точно закінчиться. І цього вже потроху спокійно чекав. І воно виглядає все…

Continue Reading

БУВ ЖОВТЕНЬ

Був жовтень. Уже по-осінньому холодно і доволі мокро. І тут, як на зло, розлізлися туфлі. Просто не витримали безперервного дощу в цілісенький день і потреби бігати по калюжах. Так він і купив ті кросівки. Нічим, в приципі, непримітні. Хіба що на високій підошві та ще із гортексом. Тобто, пристосовані для тривалих вилазок в дощ. Вже…

Continue Reading

Странная штука – смерть

Он сидел и давил из себя рассказик на тему секса. О сексе – прямом проявлении жизни. Писал, а вот думал о смерти.  О том, что впервые сильно захотел умереть в неполные 20. Тогда ему казалось, а зачем, собственно, жить? Нет ни отношений, ни цели в жизни, ни денег или еще каких благ. Живет по неделе…

Continue Reading

Обычная для него

Его силуэт вроде вполне обычный. Смешные острые плечи, длинные руки и широкая, немного сутулая спина. Кажется, когда он стоит, то немного горбится. Самую капельку. И пахнет он так обычно. Смесью из запахов летней улицы, печеных каштанов и ноток дорогого парфюма. Этот запах приятно щекочет ноздри и кажется очень родным. Он сияет весь чистотой и уверенностью….

Continue Reading

Трансамерика

Дункан Такер зняв лише один повноцінний художній фільм – “Трансамерика”. І той вийшов на екрани в 2005 році.Головна його героїня Сабріна Осборн, або просто Брі, живе в Америці в невеликому будинку, працює на двох роботах і всіма силами намагається стати невидимкою. Вона скромно і старомодно одягається, фарбується теж зовсім неяскраво. А все тому, що вона…

Continue Reading

Стрельбище

Он очень любил рыбалку. Вот очень. Встать так утречком, сложить в машину снасти, удочки, приманки, термос с горячим чаем, на перекус там чего и рвануть. Посидеть у воды, пока домашние еще спят, солнце низко, а по воде туман. Подумать о чем то своем, без суеты, без спешки. Жена знала об этой страсти и часто ему…

Continue Reading