Вцілити до дому

Сутеніло і швидко. Після тригодинної покатеньки в недомороз таки встав аби попити кави та з‘їсти чого солодкого. Бо зголоднів та змерз.

Аж раптом щось нестримно навалюється просто на заднє колесо. Розвертаюсь різко з твердим наміром надавати по шиї. Аж бачу в дупель п’янючу жінку з пакетом.

Її хитає, пакет ще дужче. В ньому жалібно цокотять кілька пляшок із пивом.

– Вибач. Те. Я. Просто. Не. Можу.

– Що саме не можете? Встояти?

– Нє. Я. Не можу. Дістатися. Дому.

– Таксист. Сука. Вести. Не хоооче, – повільно рубає жінка, заходячись фальцетом на тому «не хоче».

– Он зупинка маршрутки. Якраз скоро буде, зберіться.

– Мені би кави. Бо пи@дець. Зможеш?

Я також відчув, що без кави жінка доїде хіба в витверезник. А той вже давно не працює.

Жінка повільно тягне руку в кишеню. Ще більш повільно витягає звідти та суне просто мені в обличчя жменю пом‘ятих гривень. Взяв скільки треба, замовив по каві.

Вертаюсь, жінка в тій же хиткій позиції. Тільки пакет прилаштувала в доброму метрі від себе. Це правильно, пляшки не винні.

Даю жінці каву, потроху ковтаю свою.

– Ви-бач-те. А можна? Спитати? – знову рубає жінка.

-Та вже питайте.

– А чого. Ви. Оце. Катаєтесь? У мороз.

– Просто мені це подобається. Кататись.

– Ха, – зненацька підскакує жінка, від чого кава розливається по її куртці та тут же заходиться парою на морозі. – Я так і знала. Ви теж їб@нько.

– Тобто? – питаю приязно, бо який в тому сенс, сваритися з п‘яною?

– Ви як я. Вам просто в кайф. Я от кайфую від льоду. Майстер спорту. Хокей.

Жінка встає в характерну позу, так ніби ключкою готується розірвати ворожі ворота. Виходить не дуже.

– Я чемпіонка. України. Була. А тепер от. Розслабилась, – жінка повільна вичавлює з себе слова, понуро розглядаючи шнурки власних кросівок.

Я стою мовчки, бо що тут сказати.

– Ви. Цей. Не розслабляйтесь. Бо інакше. Пі@да. Я то знаю, – заявила рішуче і грізно ткула в мій бік геть посинявим пальцем.

– Добре. Не буду, – пообіцяв я та всівся на байка. Час вже котити додому по зовсім стемнілому місту.

В колонці грав «Summer breeze”, повз пролітали зустрічні фари. А я все думав про жінку та пиво в пакеті.

Чи дістануться вони дому цілими?

Facebook Comments