Коханці з нового мосту

Це трапилося в часи розпаду Союзу на найстарішому мості Парижу. Але цілком легко могло відбутись чи то на Майдані часів Революції Гідності, а чи десь у Нью-Йорку в часи Occupy DC.

Вуличний Факір Алекс щойно вийшов з нічліжки для безхатьок, де лікувався після наїзду автомобіля. Він повертається на старий паризький міст Понт-Неф, де окрім звичного постачальника наркоти виявляє молоду художницю Мишель. Та, втративши зір, вирішила залишити будинок і друзів.

Алекс – злодій, п’яниця і безхатько. Він так відчайдушно намагається знайти щирі людські почуття. Раптово в його житті з’являється Мішель, яка бачить все гірше і готова пуститися берега.

Між Алексом та Мишель виникає стрімкий та цілющий для обох роман. Не ванільно-сиропний роман паризьких буржуа, а важка і тягуча любов двох, що кинули виклик світу.

Одного разу знаходиться спосіб повернути дівчині зір. Тож її сім’я розвішує по всьому місту плакати, а також дає оголошення по радіо, аби відшукати Мішель. Алекс дізнається про це і вчиняє злочин, аби не втратити дороге серцю кохання. Зрештою, він розплачується за скоєне своїм здоров’ям, роками життя, самотністю.
Тож, коли через три роки розлуки він знов зустрічає Мішель, Алекс п’янкішає від присутності дівчини та вже просто не здатний відпустити дівчину будь-куди. Так вони разом і тонуть. Або ні.

Фільм “Коханці з нового мосту” (фр. – Les Amants du Pont-Neu) не мав успіху в прокаті. Але критики визнали кінострічку одним з найстильніших фільмів десятиліття.
Цікаво, що зйомки цього одного з найбільш великобюджетних в історії Франції фільму йшли впродовж трьох років і неодноразово переривалися через перебої з фінансуванням. Денні сцени припускали знімати на перекритому на час зйомок мосту в центрі французької столиці, а нічні з метою економії – на його копії, збудованій для цієї мети на самому півдні Франції, в містечку Лансарг (Прованс).

В результаті міст був перекритий з 18 липня по 15 серпня 1988 року, однак актор, що грав Алекса, несподівано зламав зап’ястя і зйомки в Парижі зірвалися. Продюсери намагалися переконати режисера знайти іншого, більш фотогенічного актора. Той навідріз відмовився і переніс всі зйомки в Прованс, де були відтворені околиці мосту Пон-Неф, включаючи фасад знаменитого універмагу «Самарітен» [4].

Помітна частина бюджету в 100-160 млн франків пішла на відтворення святкового салюту на честь 200-річчя Великої французької революції, який відбувся 14 липня 1989.

Як завжди, тільки кращі із кращих фільмів за хештегом ‪#‎розумнекіно

http://www.imdb.com/title/tt0101318/

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *