Джокер

Вічний закон Фабрики мрій: коли в голлівудських студіях закінчуються супергерої, публіка рясно отримує суперзлодїїв. Це ж сталось із заклятим ворогом Бетмена – моторошним сміхотунчиком Джокером.

Згідно з сюжетом кінострічки «Джокер», події розгортаються на початку 1980-х років в Готемі. Місцевий комік, з дитинства привчений посміхатися незважаючи на всі неприємності, після зіткнення з жорстокістю людей стає лиходієм.

У фільмі немає аж надто блискучого видовища: жодних швидкісних перегонів у високотехнологічних транспортних засобах, немає екшену, практично немає жартів. Проходить близько 45 хвилин, перш ніж хто-небудь стріляє. Проте, “Джокер” – це шах і мат Тодда Філліпса. Доказ того, що фільм, натхненний супергеройськими коміксами, може бути авторським, а не типовим студійним проектом, нашпигованим жартами, пафосом і монтажем, де все “літає і вибухає”.

Є  лише людська драма. Головний герой – звичайна людина, яку ніхто не помічає. Його мати – тяжко хвора, кар’єра – не складається. Він знову і знову виходить на сцену, але чує лише глузування. Невдачі змушують його втрачати людську подобу та йти на крайні заходи.

Фільм ще до виходу на великі екрани став предметом бурхливих дискусій. Журналісти відзначили, що картина може сприйматися як виправдання або стимул для масових убивств. Історія Артура Флека змушує глядача переглянути свою оцінку не тільки самого Джокера, але й Бетмена. Брюс Уейн мстився за смерть батька, який був не найбільш позитивним елементом суспільства: гордовитий багач з мерськими амбіціями, класичний аристократ, який дивним чином знає, як жити біднякам.

Щоб поріднитися зі своїм персонажем, 44-річний Фенікс вивчив книгу про психологію вбивць і схуд більше ніж на 23 кг. Спілкуючись з Associated Press, актор зазначив, що схуднення допомогло йому зробити рухи Джокера більш виразними. “Я очікував, що з втратою ваги до мене прийде почуття незадоволеності, голоду, певної вразливості і слабкості. Але чого я не очікував, так це плинної енергії, яку відчував фізично, – зізнався Фенікс. – Я відчував, що можу керувати своїм тілом так, як раніше не міг. І я думаю, що це дійсно допомогло деяким фізичним рухам, які почали ставати важливою частиною персонажа”.

І тут хочеться процитувати Олега Сенцова, який так прокоментував кінострічку: “Джек Ніколсон і Хіт Леджер отримали по Оскару за свою роботу. Хоакіну Феніксу за те, що він зробив потрібно було мінімум два. Такого акторського втілення і віддачі я не бачив давно. Персонаж, якому співпереживаєш і не засуджуєш. Зло, яке страшніше, ніж в горезвісному недохоррорі “Воно”. Нещасна людина, яка на твоїх очах перетворюється на вбивцю і ти розумієш чому. Фільм, який варто дивитися, заради режисера, який ризикнув ступити на шлях, пройдений до нього вже двічі і досяг на ньому більшого успіху, ніж його попередники. Великий де Ніро, який грає при тепер уже без всякого сумніву Великому Феніксі статиста, і за сюжетом, і за виконанням. Приємні алюзії, від “Таксиста”, до “Гладіатора”. Абсолютно не голлівудське кіно, що збирає при цьому повні зали, що радує найбільше. І не треба після такого недооцінювати глядача – люди хочуть дивитися хороше кіно, а це якраз таке”.

Як завжди, тільки кращі із кращих фільмів за хештегом #розумнекіно

Facebook Comments