Щастя

Щастя – витягнути із кишені жмут зім’ятого дрібку і тоді зрозуміти, що вдосталь на маргариту.

А потім іти вдвох, тримаючи разом піцу. Відчувати тепло крізь коробку, мружитись у весняному сонці.

Щастя – їсти ту піцу разом. Вдивлятись у рідні очі, сміятись з замурзаного обличчя.

А потім витирати руки, масні губи і щоки. Милий ніс-задираку.
Куцим шматком паперу, знайденим десь в торбині.

Щастя – відчувати запах.

Піци й першого сонця. Землі і шкільного ранця.

Найріднішої біля себе.

Щастя

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *