Вечір п’ятниці

П‘ятниця, вечір, черга на касі у супермаркеті. Люди стоять по одному та в купках. Переминаються з ноги на ногу, нетерпляче штовхаються кошиками та візками.

Каса тільки одна, решта працівників десь розкладає товари по магазину.

Першим на розрахунок стоїть хлопець під двадцять. В нього з покупок одне морозиво. Найдешевше, власна торгова марка того ж супермаркета. Неповні п‘ять гривень платить телефоном, демонстративно повільно витягаючи сьомий айфон.

За хлопцем компанія із п‘яти дівчат. Усі в кедах та сарафанах, різняться хіба зачісками. Та й не так, щоби дуже. У кошику в них морозиво, дві шоколадки, купка пластянок та пляшка вина. Дешевого, під корок з закруткою. Платять готівкою, всі разом скидаються м‘ятими гривнями.

Кіло помідорів, пакет крупи, бляшанка сардин. Ще прокладки, вологі серветки, туалетний папір і пиво. Велика пузата пляшка на два з половиною літри. З тих, що беруть напитись за зовсім малі гроші. Жінка платить карткою. Із яскраво-ядучим «Картка для виплат».

Хлопці за мною постійно сваряться геть через все. Чи брати чіпси й які, чи брати сухарики, скільки пива й кому. Ще щось. Зрештою один не витримує і просто йде. Лишаючи іншого з кошиком, всіляким непотребом і необхідністю за все заплатити. Той ошеленіло дивиться в спину першому. Зрештою кидає кошик, копає його кросівком та різко іде. Десь здалеку чується відбірна чоловіча лайка.

Моя черга на розрахунок. Касирка втомлено й геть без емоцій питає чи треба пакет. Кажу що ні, бо маю торбинку. Завжди ношу з собою, коли по закупи. Складаю нехитрі покупки, плачу карткою та виходжу в прохолоду серпневого вечора.

Хлопці так само сваряться, вже перед входом у маркет. На лавці сміються дівчата, від них ледь чутно пахне вином.

Ліхтарі вихоплюють з темряви поодинокі постаті перехожих. Більшість по кафе і барах. Вечір п‘ятниці…

Facebook Comments