Паркани

Він ще в чотирнадцять пішов з дому. Фактично, його  вигнав власний же батько. 

Щоб якось вижити, почав красти. В сімнадцять крав вже на себе та дівчину, яку покохав. Зрештою, ще й на їх новородженого  сина. 

Потім випадково когось убив. Так і потрапив в тюрму на довгі п‘ятнадцять років. Ясно, що дружина від нього пішла разом із дитиною. 

Коли вийшов, зібрав себе в жменю і пообіцяв, що стане людиною. 

Знайшов нове кохання, одружився, народив другого сина. 

Ішачив з ранку до ночі, чудово грав у бейсбол. 

Зрештою, зі спортом так і не склалось, тому просто пішов працювати. Прибиральником на одному зі сміттєвозів великого міста. 

Там і осів на довгі вісімнадцять років. 

Тягнув на собі дружину, двоє дітей, божевільного брата та купу боргів за все. Щодня ходив на роботу, щоп‘ятниці випивав потроху з давнім товаришем. 

Якось давав раду своєму важкому життю. 

А ще був зразком відданості й принциповості для усіх, хто знав його та родину. 

Аж раптом він закохався. 

В продавчиню місцевого магазина, де іноді щось купував для потреб власного дому. 

Зрештою, вони замутили, вона залетіла та згодом народила доньку. 

І тут почались справжні випробування на міцність моральних переконань самого героя, його сім‘ї та всього містечка, загубленого десь у Америці 50-х років. 

Кінострічка «Паркани» (англ. Fences)   не має якогось супер оригінального сюжету чи масштабних спецефектів. Це доволі одноманітне кіно, рясно засипане часто не надто поетичними діалогами та видовищем, що майже весь фільм триває на подвір‘ї героя фільма.  

Та це чи не одна з найчесніших стрічок про те, що ж відбувається в голові та серці людини, яка усвідомила, що ніколи не жила для себе. 

А тому зважилась просто бути щасливою. Навіть всупереч думці оточуючих та найрідніших. 

Фільм рекомендований усім кінорозумникам та просто сміливцям духом. 

Як завжди, кращі із кращих фільмів за посиланням під фото та хештегом #розумнекіно

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *