Рівень чорного

Весільному фотографу Кості скоро стукне 50. Важлива дата в житті будь-якої людини. У послужному списку фотографа є робота, що приносить хороші гроші, красива дівчина і одночасно колега, кіт, а ще паралізований батько, який живе з Костею і за яким син доглядає по мірі своїх сил.

Життя, як тонкий лід: начебто йдеш впевнено, але в один момент все може закінчитися. І от вже дівчина йде до іншого, старий кіт помирає, батько зрештою теж. Залишається робота і набір старих фотокарток, де Костя такий молодий і щасливий.

 

От і весь сюжет стрічки «Рівень чорного».

Фільму, в якому ніхто нічого не грає, не імітує і не зображає. У цій кінокартині камера просто фіксує буденність. Саме тому фільм називають документальним. У ньому замість акторів грає, а краще сказати малює, камера.

Дивовижно гарні композиції усіх кадрів, переважання статики над рухом заворожують та нагадують зібраний в один відеоряд сімейний альбом. Альбом людини, яка поступово втрачає сенс власного існування. 

 

Центральних метафор у фільмі дві: підвал і захоплення Кості скелелазінням.

Перше – кладовище минулого і нездійснених надій. До підвалу Костя відносить інвалідне крісло після смерті власного батька і фотографії дівчини, яка його покинула. Там же він знаходить слайди, на яких відображені, мабуть, найщасливіші моменти в його житті. У певний момент кількість речей у підвалі досягає критичної маси і Костя починає фотографувати чуже щастя через брак свого.

Скелелазіння – енергозатратний, важкий спорт і дається він нелегко. Але це єдиний спосіб для Кості вирватися з круговороту невдач, які підкидає йому життя. 

 

У фільмі, і це, певно, найбільша його особливість, повністю відсутні слова та діалоги. Навіть коли герої розмовляють, глядач все одно чує сторонні звуки, які глушать їхні голоси.

 

Ця кінострічка і правда створена для дуже обмеженого кола глядачів навіть в самій Україні. За інших обставин зі стрічки могла б вийти чудова трагікомедія про раптові життєві негаразди окремо взятої людини, самотність і подолання. У ній все це закладено.

 

І хоча фільм точно не збиратиме натовпи та не стане культовим, як і геть не претендує на статус шедевра, це просто хороший фільм. Він може сподобатись, якщо ви готові сприймати.

 

Як завжди, кращі із кращих фільмів доступні за хештегом #розумнекіно

Facebook Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *