Велосипедна (не)залежність

За що так люблю велосипед? За карколомні спуски на швидкості за шістдесят та часті виснажуючи підйоми, у які геть розганяєш себе в десять км на годину. За гарну й яскраву форму, яка приємно лягає на тіло, і за наскрізь просічені потом велотруси наприкінці кожного тренування. За міць у руках, що розслаблено тримають кермо та слизьку…

Continue Reading

Мамина радость

– Мама, ты плости, но я Мису побил, – радостно закричал пятилетний шкет, подпрыгивая словно мячик, и изо всех ног кинулся к женщине в леопардовом сарафане. Та чинно попивала пиво на лавочке в обычном дворе обычной многоэтажки. – Хм, побил говоришь. А за что? – Он меня обзывал, понимаес? Мама посмотрела на сына так, вроде…

Continue Reading

Вечір п’ятниці

П‘ятниця, вечір, черга на касі у супермаркеті. Люди стоять по одному та в купках. Переминаються з ноги на ногу, нетерпляче штовхаються кошиками та візками. Каса тільки одна, решта працівників десь розкладає товари по магазину. Першим на розрахунок стоїть хлопець під двадцять. В нього з покупок одне морозиво. Найдешевше, власна торгова марка того ж супермаркета. Неповні…

Continue Reading

330 кілометрів за раз. Не повторювати в домашніх умовах

Напередодні спав лише дві години. Так уже вийшло. Тому, коли встав на світанку, чесно хотів нікуди не їхати. Але впертість перемогла. Склався за списком, який написав завчасно. Молодець, що написав, зранку не пам‘ятав нічого. Ще раз перевірив погоду, вдягнув велотріко та фліску. Ще сонячні окуляри. З тим покотив на Київ. Триста кілометрів, які планував взяти…

Continue Reading