Чоловік на ім’я Уве

Ідіоти, що і казати. Не розуміють простих і зрозумілих речей: ворота слід зачиняти; на машинах чи велосипедах по доріжках ганяти не можна; галасувати не можна теж! Чому? Бо так вирішив Уве. Його світ саме такий: правильний і досить простий. Він не мудрує і не лукавить, говорить те, що насправді думає. І його геть не хвилює,…

Continue Reading

Мрії збуваються!

Кожен із нас, десяти мільярдів жителів планети, хоч раз у житті мріяв про власну хвилину слави. Як і Пол Потс. Хлопець, який відчуває себе щасливим тільки коли слухає оперу чи співає. Для містечка, в якому він народився, подібні речі виглядають дикунством. За це Пол постійно страждав у школі та й від батька теж перепадало не…

Continue Reading

Джокер

Вічний закон Фабрики мрій: коли в голлівудських студіях закінчуються супергерої, публіка рясно отримує суперзлодїїв. Це ж сталось із заклятим ворогом Бетмена – моторошним сміхотунчиком Джокером. Згідно з сюжетом кінострічки «Джокер», події розгортаються на початку 1980-х років в Готемі. Місцевий комік, з дитинства привчений посміхатися незважаючи на всі неприємності, після зіткнення з жорстокістю людей стає лиходієм….

Continue Reading

Діпан

Здавалося б, чого можна чекати від фільму із назвою, що нагадує чи то щось у Франції, а чи якісь препарат із аптеки? І от кінострічка з малопомітною назвою «Діпан» (фр. – Dheepan) отримує перемогу на Канському кінофестивалі-2015. Вигадане ім’я Діпан бере собі бойовик-сепаратист зі Шрі-Ланки. Після закінчення громадянської війни, яка тривала більше 30 років, він…

Continue Reading

Как на войне

В черзі до втомленого дільничного лікаря сидять п‘ятеро. Хлопець студентського віку в яскравих кросівках й з бананкою через плече. Два дуже загорілих чоловіка з характерною вимовою мешканців Азії. Жінка невизначеного віку в масці, що закриває усе обличчя окрім очей та рудого волосся. Хлопець у велосипедній формі, шоломі та окулярах в одному відтінку. Усі мовчать, зосереджено…

Continue Reading

Велосипедна (не)залежність

За що так люблю велосипед? За карколомні спуски на швидкості за шістдесят та часті виснажуючи підйоми, у які геть розганяєш себе в десять км на годину. За гарну й яскраву форму, яка приємно лягає на тіло, і за наскрізь просічені потом велотруси наприкінці кожного тренування. За міць у руках, що розслаблено тримають кермо та слизьку…

Continue Reading

Мамина радость

– Мама, ты плости, но я Мису побил, – радостно закричал пятилетний шкет, подпрыгивая словно мячик, и изо всех ног кинулся к женщине в леопардовом сарафане. Та чинно попивала пиво на лавочке в обычном дворе обычной многоэтажки. – Хм, побил говоришь. А за что? – Он меня обзывал, понимаес? Мама посмотрела на сына так, вроде…

Continue Reading

Вечір п’ятниці

П‘ятниця, вечір, черга на касі у супермаркеті. Люди стоять по одному та в купках. Переминаються з ноги на ногу, нетерпляче штовхаються кошиками та візками. Каса тільки одна, решта працівників десь розкладає товари по магазину. Першим на розрахунок стоїть хлопець під двадцять. В нього з покупок одне морозиво. Найдешевше, власна торгова марка того ж супермаркета. Неповні…

Continue Reading

330 кілометрів за раз. Не повторювати в домашніх умовах

Напередодні спав лише дві години. Так уже вийшло. Тому, коли встав на світанку, чесно хотів нікуди не їхати. Але впертість перемогла. Склався за списком, який написав завчасно. Молодець, що написав, зранку не пам‘ятав нічого. Ще раз перевірив погоду, вдягнув велотріко та фліску. Ще сонячні окуляри. З тим покотив на Київ. Триста кілометрів, які планував взяти…

Continue Reading

Мої правила безпеки в месенджерах

Телефон є частиною мого життя. Ні, не так: я живу в телефоні. Конкретніше, в месенджерах, яких завжди юзаю мінімум три. Як, напевно, і ти. Того і читаєш цей текст. Якось я склав 10 правил поводження з інформацією, яку отримую в месенджерах. Аби не зловити вірус, не поширити фейк чи не повестися на якісь злий жарт….

Continue Reading