Как на войне

В черзі до втомленого дільничного лікаря сидять п‘ятеро. Хлопець студентського віку в яскравих кросівках й з бананкою через плече. Два дуже загорілих чоловіка з характерною вимовою мешканців Азії. Жінка невизначеного віку в масці, що закриває усе обличчя окрім очей та рудого волосся. Хлопець у велосипедній формі, шоломі та окулярах в одному відтінку. Усі мовчать, зосереджено…

Continue Reading

Велосипедна (не)залежність

За що так люблю велосипед? За карколомні спуски на швидкості за шістдесят та часті виснажуючи підйоми, у які геть розганяєш себе в десять км на годину. За гарну й яскраву форму, яка приємно лягає на тіло, і за наскрізь просічені потом велотруси наприкінці кожного тренування. За міць у руках, що розслаблено тримають кермо та слизьку…

Continue Reading

Мамина радость

– Мама, ты плости, но я Мису побил, – радостно закричал пятилетний шкет, подпрыгивая словно мячик, и изо всех ног кинулся к женщине в леопардовом сарафане. Та чинно попивала пиво на лавочке в обычном дворе обычной многоэтажки. – Хм, побил говоришь. А за что? – Он меня обзывал, понимаес? Мама посмотрела на сына так, вроде…

Continue Reading

Вечір п’ятниці

П‘ятниця, вечір, черга на касі у супермаркеті. Люди стоять по одному та в купках. Переминаються з ноги на ногу, нетерпляче штовхаються кошиками та візками. Каса тільки одна, решта працівників десь розкладає товари по магазину. Першим на розрахунок стоїть хлопець під двадцять. В нього з покупок одне морозиво. Найдешевше, власна торгова марка того ж супермаркета. Неповні…

Continue Reading

330 кілометрів за раз. Не повторювати в домашніх умовах

Напередодні спав лише дві години. Так уже вийшло. Тому, коли встав на світанку, чесно хотів нікуди не їхати. Але впертість перемогла. Склався за списком, який написав завчасно. Молодець, що написав, зранку не пам‘ятав нічого. Ще раз перевірив погоду, вдягнув велотріко та фліску. Ще сонячні окуляри. З тим покотив на Київ. Триста кілометрів, які планував взяти…

Continue Reading

Мої правила безпеки в месенджерах

Телефон є частиною мого життя. Ні, не так: я живу в телефоні. Конкретніше, в месенджерах, яких завжди юзаю мінімум три. Як, напевно, і ти. Того і читаєш цей текст. Якось я склав 10 правил поводження з інформацією, яку отримую в месенджерах. Аби не зловити вірус, не поширити фейк чи не повестися на якісь злий жарт….

Continue Reading

Я, Ерл і та, що помирає

Грег – старшокласник, який намагався бути невидимкою, бо так легше не нариватися на неприємності. Немає друзів – немає проблем. Хлопець так жив довго й комфортно, аж до моменту, коли мама повідомила про діагноз давньої знайомої Рейчел. У дівчини  лейкемія, тож  Грег має підтримати її у важкий період життя. Хлопцеві зовсім не хочеться цього робити, але…

Continue Reading

ТОВ «Вічна благодать»

Колись Джеймс був шанованою людиною і законослухняним громадянином. Але варто йому було зробити одну лише прикру дурість та згорнути не на ту доріжку, як він перетворився на шахрая та ізгоя суспільства. Якось у хлопця з’явилася можливість провернути пльове дільце, що обіцяло величезний куш. Джеймс зустрів сина керівників релігійної громади «Вічна благодать», який зізнався, що його…

Continue Reading

Горе-творець. Кіно про найгірше у світі кіно

«Кімната», знята загадковим Томмі Вайсом, – це об’єктивно дуже погане кіно, яке здобуло культовий статус і безліч своїх шанувальників. Якщо читати синопсис, то може здатися, що «Кімната» – банальна драма. Джонні (його грає режисер Томмі Вайс) живе звичайним життям, працює в банку і збирається одружитися на своїй дівчині Лізі. Проте виявляється, що Ліза любить не…

Continue Reading

Святий Вінсент

Вінсент Маккенна ветеран в’єтнамської війни, який безбожно п’є, не любить людей, і закоханий у повію. Одного разу з ним по сусідству селитися жінка на ім’я Меггі, яка зовсім недавно розлучилася із чоловіком. Їй самостійно доводиться займатися вихованням сина Олівера. А це досить складно, з огляду на те, що більшу частину часу вона змушена проводити на…

Continue Reading